Свідченням орієнтації банків на отримання максимального прибутку є суттєве зростання (в 1.5 раза) середньомісячного прибутку в 2006 року (304.7 млн. грн.) порівняно з 2005 роком (180.2 млн. грн.). Позитивним є те, що такого результату досягнуто за умови істотного зниження волатильності щомісячного прибутку — з 34.2% в 2005 році до 24.5% у 2006 році. Це може свідчити про підвищення фінансової стабільності банківської системи.
Таким чином, проведений аналіз свідчить, що чистий процентний дохід залишається основним чинником, який визначає рентабельність діяльності банків України. Вони функціонують в умовах тенденції до зниження процентних ставок за активними операціями. Водночас процентні ставки за залученими коштами не мають стійкої тенденції до зниження, а навпаки — в окремі періоди тяжіють до зростання. При цьому за деякими складовими активів і пасивів процентні ставки мають різний (невизначений) характер зміни. У 2003—2004 роках для банківської системи України, як і для інших банківських систем країн із перехідними економіками, характерною була тенденція до зниження процентних ставок, що призводило до недоотримання чистого процентного доходу та зниження чистої процентної маржі.
Найбільшою була сума недоотриманих банками України процентних доходів через зниження процентних ставок за активними операціями у 2003 році — 1 130млн. грн. Водночас завдяки зниженню процентних ставок за залученими коштами їм вдалося зекономити (зменшити) витрати на 532 млн. грн. Загалом унаслідок зміни процентних ставок за активними та пасивними операціями банки недоотримали чистого процентного доходу на суму 598 млн. грн. (табл. 2.4).
Таблиця 2.4.
Кількісна оцінка впливу зміни процентних ставок за кредитами і депозитами
| Роки | Приріст %-х доходів внаслідок зміни % ставок за активними операціями | Приріст %-х доходів внаслідок зміни % ставок за пасивними операціями | Приріст %-х доходів внаслідок зміни % ставок за активними та пасивними операціями | Приріст чистої процентної маржі внаслідок зміни % ставок за активними та пасивними операціями |
| 2003 | -1130 | -532 | -598 | - |
| 2004 | -653 | 167 | -820 | -0,7 |
| 2005 | 54 | -34 | 88 | 0,1 |
У 2003 році банки суттєво "зекономили" на процентних витратах у зв'язку зі зниженням процентних ставок за залученими коштами (мінус 532 млн. грн.). Частково таку ситуацію можна пояснити тим, що в умовах значного відпливу коштів фізичних осіб у період фінансової нестабільності наприкінці 2004 року банки встановлювали підвищені (стимулюючі) процентні ставки за строковими депозитами для залучення коштів, що призвело до додаткового зростання процентних витрат. Хоча в умовах зростання вартості зобов'язань банкам і вдалося майже вдвічі порівняно з 2003 роком зменшити обсяг недоотриманих процентних доходів унаслідок зміни процентних ставок, вони залишаються досить значними — 653 мли. грн.
Найефективнішою процентна політика банків була у 2005 році. Завдяки цьому вдалося вперше за останні три роки отримати хоч і незначний, але додатковий процентний дохід на суму 54 млн. гри. внаслідок зміни процентних ставок за активними операціями. Водночас банки "зекономили" 34 млн. трн. на процентних витратах у зв'язку зі зниженням процентних ставок за пасивними операціями. Загалом у 2005 році внаслідок зміни процентних ставок за активними і пасивними операціями вітчизняними банками одержано додаткового чистого процентного доходу на суму 88 млн. грн. Відповідно на 0.1% збільшилася й чиста процентна маржа, що свідчить про ефективніше управління активами й пасивами та процентним ризиком у діяльності банків України.
Величина чистого процентного доходу залежить як від розміру процентних ставок, так і від обсягів процентних активів та процентних зобов'язань.
Зауважимо, що протягом останніх років в умовах активного нарощування банками обсягів діяльності спостерігався приріст чистого процентного доходу в результаті зростання обсягів процентних активів і пасивів. Найкращих Результатів було досягнуто у 2005 році. У зв'язку зі збільшенням порівняно з попереднім роком обсягів процентних активів процентні доходи банків зросли на 5 294 млн. грн., а внаслідок зростання обсягів процентних зобов'язань процентні витрати збільшилися на 3 076 млн. грн. Це значно менше, ніж було в 2004 році (3 672 млн. грн.), що можна пояснити поліпшенням структури пасивів, збільшенням частки безплатних та дешевих ресурсів. У цілому за рахунок зростання обсягів процентних активів і пасивів у 2005 році приріст чистого процентного доходу становив 2218 млн. грн., чистої процентної маржі - 1.3%.
В 2006 році банки найефективніше управляли своїми активами й пасивами. Це дало їм змогу отримати найбільший за останні роки приріст чистого процентного доходу (2 306 млн. грн.; за підсумками 2005 року зазначений показник становив 90 млн. грн.), що позитивно вплинуло на ефективність діяльності банків і дало змогу забезпечити найвищу рентабельність активів (ROA) за останніх десять років.
Як уже зазначалося, за системного підходу до визначення ефективності діяльності банків обов'язковим є визначення внутрішньої і зовнішньої ефективності діяльності банків. Внутрішня оцінка базується на класичному визначенні цієї ефективності і передбачає оцінку результативності виконання банками покладених на них функцій, зокрема посередницької, та отримання максимального прибутку за оптимального ризику. Інакше кажучи забезпечення фінансової стабільності є необхідною умовою ефективного функціонування та розвитку банку.
Крім того, оцінка ефективності функціонування банківської системи передбачає визначення зовнішньої ефективності, яка має здійснюватися з урахуванням взаємодії банківської системи із системами вищого порядку, до яких вона входить — фінансової, макроекономічної, соціально-економічної. Лише з урахуванням цих двох оцінок (внутрішньої і зовнішньої ефективності) можна отримати узагальнюючу (інтегральну) оцінку ефективності функціонування та розвитку банківської системи.
Необхідність забезпечення зовнішньої ефективності банківської системи пояснюється тією особливого роллю, яку виконують банки в забезпеченні розширеного відтворення суспільного виробництва, здійсненні розрахунків, трансформуванні заощаджень в інвестиції, забезпеченні фінансової стабільності, перерозподілі фінансових потоків між суб'єктами господарювання та окремими галузями економіки тощо. Тому, очевидно, від ефективної роботи банківської системи значною мірою залежить забезпечення стійкого економічного зростання як основи сталого соціально-економічного розвитку України.
Для оцінки зовнішньої ефективності функціонування банківської системи України, а саме для оцінки результативності її взаємодії із соціально-економічною системою використовуються, як правило, обсяги кредитування економіки та населення в цілому, зокрема — довгострокові кредити, у тому числі кредити, надані суб'єктам господарювання та спрямовані в інвестиційну діяльність. Ці показники за останні роки зростали випереджаючими темпами.
Так, обсяги кредитів, наданих суб'єктам господарювання, в 2003 році збільшилися на 51.8% (при збільшенні реального ВВП на 9.6%); у 2004 році - на 25.7 (на 12.1); у 2005 році - на 49.6 (на 2.6); за 2006 рік — на 19.7% (табл. 2.5).
Так, за результатами 2005 року порівняно з 2004 роком відношення активів банків України до ВВП збільшилося з 41.0 до 52.1%, тобто за цим показником банківська система України наблизилася до країн, що розвиваються. За іншими показниками також спостерігається тенденція до зростання.
Таблиця 2.5
Основні показники розвитку банківської системи України відносно ВВП
| Показники | 01.01.2005 | 01.01.2006 | Відносно ВВП, % | |
| 01.01.2005 | 01.01.2006 | |||
| 1. Номінальний ВВП | 345113 | 427741 | ||
| 2. Активи | 141496 | 223023 | 41 | 52,1 |
| 3. Кредитний портфель | 97197 | 156384 | 28,2 | 36,6 |
| 4. Регулятивний капітал | 18188 | 26373 | 5,3 | 6,2 |
| 5. Кошти суб’єктів господарювання | 40128 | 61214 | 11,6 | 14,3 |
| 6. Кошти фізичних осіб | 41207 | 72542 | 11,9 | 17 |
Відношення кредитного портфеля до ВВП порівняно з 2004 роком збільшилося з 28.2 до 36.6%; залучені кошти від суб'єктів господарювання — з 11.6 до 14.3%; кошти населення — з 11.9 до 17.0%. Найменших змін зазнав показник відношення регулятивного капіталу до ВВП, який збільшився з 5.3 лише до 6.2%. Вважається, що для забезпечення позитивного впливу банківської системи на соціально-економічний розвиток країни відношення капіталу до ВВП має становити не менше 8%.
Незважаючи на те, що кількісні показники високі, якісні (результативні) залишають бажати кращого. Так, у 2005 році за високих темпів зростання активів банків України (вони збільшилися на 57.6%) та кредитного портфеля (на 60.9%) реальний ВВП зріс лише на 2.6%, обсяг промислової продукції — на 3.1 %. Обсяг продукції сільського господарства скоротився на 0.1%. Наведені дані можуть свідчити про зниження зовнішньої ефективності діяльності банків України у 2005 році та результативності її взаємодії з економікою.