Облік ринкової складової є одним із найважливіших чинників Базеля ІІ. При цьому очікується, що управління капіталом і балансом зазнають значних змін. Передбачається конвергенція апарату при управлінні фінансами і ризиками, ризик-менеджер братиме активнішу участь в ухваленні стратегічних рішень.
Експерти вважають, що виграють банки, готові до фундаментальних змін за рахунок:
—кращого вибору активів, їх структуризації і ціноутворення при кредитуванні та інших операціях;
—прискорення, поліпшення і здешевлення процесів розміщення активів;
—максимізації балансової вартості за допомогою активнішого управління кредитним портфелем, активами-пасивами і капіталом;
—інтеграції процесів і підвищення ефективності за рахунок використання техніки управління операційними ризиками.
Для більшості банків причини уваги до Угоди полягають у досягненні базельських амбіцій. Ключовим є бачення можливості поліпшення ринкової і конкурентної позиції за рахунок правильного управління проектами і підходів на основі ризик-менеджменту. Ці програми обширні та складні.
Експерти наголошують, що необхідна ефективна координація стратегії розвитку, ризик-менеджменту, бізнес-напрямів, можливостей IT і систем даних.
Аналіз досвіду впровадження Базель II у США, проведений компанією Moody's на початку 2004 року, свідчить, що рівень вимог до капіталу для американських банків, готових до впровадження Базель II, може бути знижений приблизно на 30 %.
Рейтингове агентство Moody's підтримує введення Угоди і бачить результуючі переваги для його використання в США, де положення з регулювання банківського сектору традиційно враховують рекомендації Базельського комітету. Основою очікуваного ефекту є введення вимірювання, контролю й управління ризиками, а також зростання ризикової культури в банківському секторі загалом'.
Після підписання у червні 2004 року нової Базельської угоди Центробанк Російської Федерації офіційно повідомив про намір реалізувати до 2008—2009 років Базель II відносно російського банківського сектору. При цьому, з урахуванням стану фінансових ринків і рівня розвитку банківського сектору, а також за результатами проведення організованих Комітетом обстежень за кількісним впливом Базеля II на достатність капіталу банків, передбачається такий варіант реалізації Базеля II в Росії:
—спрощений стандартизований підхід за оцінкою кредитного ризику в рамках першого компоненту Угоди (підходи до розрахунку достатності капіталу);
—другий і третій компоненти Базеля IJ (процедури нагляду за достатністю капіталу з боку органів банківського нагляду і вимоги з розкриття банками інформації про капітал та ризики задля посилення ринкової дисципліни).
Центробанк зазначає, що повноцінна реалізація другого і третього компонентів потребує внесення істотних змін до законодавства. Також він вважає, що використання IRB-підходу на найближчу перспективу істотно ускладнюється у зв'язку з відсутністю інформації, необхідної для його впровадження, зокрема, наприклад, баз даних про позичальників.
Найближчим часом Центробанк має намір визначити організаційні рамки вказаної роботи і розпочати її виконання. Найбільш істотною зміною в законодавстві може стати надання органу нагляду права на професійну думку. Нині така практика впроваджується, проте в законі цей порядок не врегульовано. Йдеться про те, що регулятор має нести відповідальність за якість своїх рішень, але при цьому він повинен отримати безперечне право оперативно реалізовувати підходи, які вважає потрібним застосувати в певний момент до окремого банку в межах чинних законів. Великих змін потребуватимуть і законодавчі положення, шо стосуються розкриття банками інформації.
Реалізація підходів до оцінки кредитного ризику банків, що базуються на внутрішніх рейтингових оцінках, буде можлива у міру створення надійних баз даних про рівень кредитного ризику, підвищення якості внутрібанківських систем управління і з урахуванням результатів застосування зазначених методів у зарубіжній практиці.
У банківському середовищі Росії існує побоювання щодо визначення "слабких" банків, яке дає Базель. Воно може стосуватися будь-якого російського банку: "Слабким є такий банк, ліквідність або платоспроможність якого ослаблена або буде ослаблена доти, доки не буде вжито заходів для значного поліпшення стану його фінансових ресурсів, профілю ризику, з корекції стратегічного напряму діяльності, підвищення потенційних можливостей управління ризиком і/або якості управління". Ліквідність більшості російських банків, ураховуючи практику дотримання ними обов'язкових нормативів, перебуває на межі. До того ж проблеми "слабких" банків, наведені в документі, відповідають проблемам багатьох російських кредитних організацій: "погане управління; неадекватні фінансові ресурси; відсутність довгострокової, стійкої стратегії бізнесу: низька якість активів, нерозвинені системи, зокрема системи контролю''. Водночас у ЦБ не згодні з таким трактуванням. На сьогодні до "слабких" банків належать лише такі фінансові Інститути, які потрапляють до ПІ—IV групи фінансової стійкості (менше 5 % від усіх банків) — це ті, хто або банкрутує, або одержав від регулятора обмеження на якийсь вид діяльності.
Досвід упровадження Базеля II дає змогу сформулювати низку положень і рекомендацій:
—встановлення чітких пріоритетів, узгоджених з власниками бізнесу:
—належне управління для забезпечення структуризації і створення сприятливих умов для впровадження;
—достатність ресурсів для реалізації проекту ефективно і вчасно;
—координування стратегії управління даними для виключення надмірного оновлення системи.
Для вироблення пріоритетів необхідно провести стратегічний аналіз впливу і розроблення нової операційної моделі ризик-менеджменту. Тому рекомендується розробити гнучкий план упровадження, враховуючи при цьому накопичений досвід.
Базель 11 висуває підвищені вимоги до даних і за обсягом, і за якістю. Тому з'являється потреба в уніфікації обліку, зокрема фінансистами і ризик-менеджерами.
Багато банків розглядають формування бази даних як найскладнішу проблему впровадження базельської програми, тому результатом упровадження системи є інтеграція даних і програмних засобів. Також як один із перспективних напрямів багато банків розглядає централізацію даних, яка дає такі переваги:
—потужніші засоби аналізу;
—ширший доступ для управління ризиками і фінансами;
—засади для вирішення інших складних завдань;
—потенціал для зниження витрат.
Консолідація даних позитивно відбивається не лише на управлінні ризиками, а й на інших ініціативах і позитивно впливає на зниження вартості бізнес-процесів. Для трансформації оцінок у ймовірність дефолта потрібна база даних за усім економічним циклом (10—15 років).
Базель II сприяє поліпшенню й удосконаленню вимірювання кредитного ризику і встановленню вимог до регулювання капіталу, стимулює інвестиції в систему управління ризиками.
Застосування банками положень Базельської угоди, крім прямих позитивних результатів, має низку плюсів, які полягають у піднесенні іміджу банків; можливості радикально відновити інфраструктуру і впровадити сучасні методи управління; розширити спектр послуг і збільшити обсяги операцій; зменшення податкових надходжень до бюджету.
Тим часом процеси активізації присутності іноземного банківського капіталу в Україні потребують серйозною наукового осмислення, передусім під кутом можливих ризиків фінансової нестабільності. обмеження суверенітету грошово-кредитної політики і перспектив реалізації національних економічних пріоритетів.
На відміну від країн Центральної та Східної Європи і Прибалтики, для яких активний прихід іноземного капіталу в банківський сектор почався ще в середині 1990-х, присутність іноземного капіталу в Україні стрімко зросла торік, число банків з іноземним капіталом збільшилося до 23, питома вага сплаченого статутного капіталу банків з іноземним капіталом у сукупному капіталі чинних банків виросла з 13,2 % до 22,4 % (табл. 1.4). У 1 кварталі поточного року вже укладено нові угоди про купівлю акцій вітчизняних банків: Banca Intesa (Італія) уклав угоду про купівлю 85,42 % акцій Укрсоцбанку, "Credit Agncole S.A." (Франція) — про купівлю 98 % статутного капіталу "Індекс-банку". Очікується, що після завершення усіх оголошених угод питома вага іноземного капіталу підвищиться до 30 %, при цьому під контролем іноземного капіталу перебуватиме 4 банки з першої десятки — АППБ "Аваль" (2-ге місце за обсягом активів), УкрСиббанк (4-те), Укрсоцбапк (5-те) і "Райффайзенбанк Україна" (8-ме).
Таблиця 1.4.
Іноземний капітал у банківському секторі України
| Роки | Кількість банків з іноземним капіталом | Статутний капітал банків з іноземним капіталом, мли грн | Питома вага статутного капіталу банків з іноземним капіталом у сукупному капіталі чинних банків України, % | ||
| усього | у т.ч. зі 100 %-м | усього | у т.ч. з 100 %-м | ||
| 2000 | 31 | 7 | 725 | 225 | 19,8 |
| 2001 | 21 | 6 | 946 | 265 | 20,7 |
| 2002 | 20 | 7 | 1046 | 365 | 17,4 |
| 2003 | 19 | 7 | 1153 | 415 | 14,2 |
| 2004 | 19 | 9 | 1527 | 689 | 13 2 |
| 2005 | 23 | 9 | 3602 | 1056 | 22,4 |
| 2006 (січень) | 23 | 9 | 3797 | 1251 | 23,2 |
За інформацією НБУ, найбільші частки в загальній сумі іноземного банківського капіталу, що працює в Україні, належать інвесторам з Австрії (21,2 %), Росії (18,4 %), Польщі (8,8 %) та Нідерландів (8,3 %).
В умовах існування в Україні заборони на відкриття філій іноземних банків основними методами проникнення іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор є купівля повного пакета акцій (як правило, 85—90 %) або портфельна купівля акцій (10—20 %). За першою схемою були продані банки "Ажіо", АППБ "Аваль", "НРБ-Україна", АКБ "Мрія", Укрсоцбанк, "Індекс-банк", за другою відбувся продаж 10 % акцій банку "Форум", 20 % акцій "Мегабанку", 18,9 % акцій "Родовід Банку". Дещо інший підхід (залучення фінансового донора) було обрано при продажу 51 % капіталу УкрСиббанку банківському холдингу BNP Рагіbas майже 27 % статутного фонду ВАбанку нідерландському фінансовому холдингу ТВІР Financial Service, який входить до багагопрофільної ізраїльської ФПГ Kardan.