Він також написав кілька поем про історичне минуле України.
У цих роботах він прославляє героїчну боротьбу українського народу проти своїх гнобителів і за національне звільнення (поема «Гайдамаки»).
У 1843 році Шевченко повернувся в Україну.
He travelled a lot about the country and learned to know the heavy life of the Ukrainian serfs.
In 1846 Shevchenko joined a revolutionary organisation — Kiril and Mephodiy Society, which aimed to liberate the serfs.
He wrote several revolutionary poems directed against the tsarist despotism ("Dream", 1844, "The Caucasus", 1845, and his famous "Testament").
In 1847 he was arrested and exiled as a soldier to Orsk fortress in Kazakhstan.
Here, being a soldier, he wrote several novels in Russian.
He also painted several of his best pictures.
In 1857 Shevchenko returned from the exile to St Petersburg.
Here he published several of his masterpieces in which he criticised the tsarist regime and demanded liberty for serfs.
In St Petersburg he made close friends with well- known Russian writers — N. Chernyshevskyi, N. Dobrolubov, N. Nekrasov and others.
In 1859, when Shevchenko went to Ukraine, he was arrested and forced to return to St Petersburg — the tsarist government was afraid of the elderly poet.
On the 10th of March, Shevchenko died.
His death was a great loss for Ukrainian literature and liberation movement — A. Gertsen published a big article on Shevchenko's death in his magazine "Kolokol" in London.
Він багато подорожував по країні і дізнавався про важке життя кріпаків в Україні.
У 1846 році Шевченко вступив у революційну організацію — Кирило-Мефодіївське товариство, що боролося за звільнення кріпаків.
Він написав кілька революційних поем,спрямованих проти царського деспотизму («Сон» (1844), «Кавказ» (1845), і його знаменитий «Заповіт»).
У 1847 році він був арештований і відданий у солдати в Орську фортецю у Казахстані.
Тут, будучи солдатом, він написав кілька повістей російською мовою.
Він також намалював кілька кращих своїх картин.
У 1857 році Шевченко повернувся із заслання в Санкт- Петербург.
Тут він опублікував кілька своїх шедеврів, у яких критикував царський режим і вимагав волі для кріпаків.
У Санкт- Петербурзі він став близьким другом відомих російських письменників — М. Чернишевсь-кого, М. Добролюбова, М. Некра-сова й інших.
У 1859 році, коли Шевченко поїхав в Україну, він був арештований і насильно повернутий у Санкт- Петербург — царський уряд боявся поета.
10 березня Шевченко помер.
Його смерть стала великою утратою для української літератури і визвольного руху — А. Герцен написав і опублікував велику статтю на смерть Шевченка у своєму журналі «Дзвін» у Лондоні.
Shevchenko is the favourite author of millions of Ukrainians, a real people's poet.
His works are translated into many languages.
Шевченко — улюблений автор мільйонів українців, справжній народний поет.
Його твори перекладені багатьма мовами.
Vocabulary:
orphan ['o:fn] — сирота manor ['mana] — садиба shepherd [fepad] — пастух close [klauz] — близький St Petersburg [samt'pi:tazb3:g] — Санкт-Петербурґ
The Caucasus ['ko:kasas] — Кавказ to glorify ['glo:rifai] — уславлювати exile ['eksail] — посилання masterpiece ['mastapi:s] — шедевр people's poet ['pi:plz 'pauit] — народний поет
Questions:
1. Who is Taras Shevchenko?
2. What do you know about Taras Shevchenko's childhood?
3. Who freed Taras Shevchenko from slavery?
4. Why was Taras Shevchenko arrested and exiled to Orsk fortress?
5. What poems did Taras Shevchenko write?
Ukrainian literature contains a lot of glorious names.
Among them one can name Lina Ko-stenko, Pavlo Zagrebelny, Vasyl Stus, Roman Ivanychuk.
One can continue this list for many pages.
But I want to tell you about the work of Oles Honchar.
This author can justly be called the conscience of Ukraine.
In his works such problems as the good and the evil, the honour and the dishonour, the love and the hate were raised.
His book "Praporonostsi" was one of the first true stories about the
• Сучасні українські письменники
• Олесь Гончар
В українській літературі є багато славних імен.
Серед них можна назвати Ліну Костенко, Павла Загребельного, Василя Стуса, Романа Іваничука.
Можна продовжувати цей список на багато сторінок.
Але я хочу розповісти вам про творчість Олеся Гончара.
Цього автора можна справедливо назвати совістю України.
У його добутках піднімалися такі проблеми, як добро і зло,честь і безчестя, любов і ненависть.
Його книга «Прапороносці» була одним з перших правдивих романів
Great Patriotic War in the Ukrainian literature.
"Tronka", "Ziklon", "Tvoya Zorya" — all these are the novels about the difficult fate of a person in the modern world, about his place among other people, about his moral choice.
The most famous novel "Sobor" is also about it.
This novel was unknown to the reader for a long period of time, it was banned.
Some philosophical, moral, historic and ecological problems are considered in it, in particular, the problem of the historic memory of the nation.
"Sobor" became the symbol of existance of spiritual bounds between the generations.
This novel left no one indifferent.
Unfortunately, this marvellous novel became the last written by the writer.
This outstanding man died not long ago, and this event hurt every person.
Oles Honchar is my favourite writer and I always liked his books because of their beautiful language, meaningful plots and unusual fates of the characters.
про Велику Вітчизняну війну в українській літературі.
«Тронка», «Циклон», «Твоя Зоря» — усі ці романи про складну долю особистості в сучасному світі, про її місце серед інших людей, про її моральний вибір.
У найвідомішому романі «Собор» також говориться про це.
Протягом довгого часу цей роман був невідомий читачеві, він був заборонений.
У ньому розглядаються філософські, моральні, історичні й екологічні проблеми, зокрема, проблема історичної пам'яті нації.
«Собор» став символом існування духовних зв'язків між поколіннями.
Цей роман не залишив нікого байдужим.
На жаль, цей чудесний роман став останнім, написаним письменником.
Недавно ця видатна людина померла, і ця подія сумом відгукнулася в кожній думаючій людині.
Олесь Гончар — мій улюблений письменник, я завжди любив його книги за красиву мову, змістовні сюжети і незвичайні долі героїв.
Vocabulary:
conscience ['konfans] — сумління plot [plot] — сюжет
bound [baund] — зв'язок fate [feit] — доля
Questions:
1. Why do you think the names of modern writers are not so wide-known as they should be?
2. What problems were raised in the works of Oles Honchar?
3. Name some of his novels. Did you read them?
4. What can you tell about his novel "Sobor"?
5. Why do you like the books by Oles Honchar?
I like reading and I can tell about such well- known writers as Lessya Ukrainka, Taras Shevchenko, Ivan Franko, Mykhailo Kotsiubynskyi.
But these writers belong to the previous century.
They made a great contribution to the development of our national literature.
And the names of modern writers are not so well- known as they should be.
The reason of this is that not so long ago the Ukrainian literature was far from being popular.
Such names as Lina Kostenko, Oles Honchar, Valentyn Chemerys, Vasyl Symonenko, Ivan Druch, Borys Oliynyc and others were forgotten.
Nowadays much is done for us to know them and like their works.
I would like to tell about the writer who created beautiful historical novels.
He is Roman Ivanychuk.
Roman Ivanychuk was born in 1929.
When he was a schoolboy he wrote his first poems and plays.
After the Army Service he entered the Philological Department of Lviv University.
Then Roman Ivanychuk started to work as a teacher in one of the villages in the Lviv Region.
He wrote many good stories.
They became very popular then.
He wrote his first historical novel in 1957.
• Роман іваничук
Я люблю читати і я можу розповісти про таких відомих письменників, як Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.
Але ці письменники належать минулому сторіччю.
Вони зробили величезний вклад у розвиток національної літератури.
А імена сучасних письменників не настільки відомі.
Причина полягає в тому, що не дуже давно українська література була далеко не популярна.
Такі імена як Ліна Костенко, Олесь Гончар, Валентин Чемерис, Василь Симоненко, Іван Драч, Борис Олійник та інші були забуті.
Зараз багато зроблено для того, щоб ми почули їхні імена і полюбили їхні твори.
Мені б хотілося розповісти про письменника, що створив прекрасні історичні романи.
Це Роман Іваничук.
Роман Іваничук народився в 1929 році.
Свої перші вірші і п'єси він написав ще в шкільному віці.
Після служби в армії він вступив на філологічний факультет Львівського університету.
Потім Роман Іваничук почав працювати учителем в одному із сіл Львівської області.
Він написав багато гарних розповідей.
Вони стали популярні в той час.
Свій перший історичний роман він написав у 1957 році.
Roman Ivanychuk wanted to show main events of our Ukrainian history in his novels.
The most famous of his novels are "Red Wine", "Manuscript from Ruska Street", "Water from a Stone" and others.
I like historical novels by Roman Ivanychuk because they are not only interesting but help me to learn the history of Motherland.
У своїх творах Роман Іваничук хотів показати основні події нашої української історії.
Найбільш відомі романи — «Червоне вино», «Манускрипт із вулиці Росіянки», «Вода з каменю» та інші.
Мені подобаються історичні романи Романа Іваничука, тому що вони не тільки цікаві, але також допомагають вивчити історію моєї батьківщини.
Vocabulary:
to belong [bi'loq] — належати novel ['nauval] — роман
previous ['pri:vias] — попередній to enter ['enta] — вступати
Questions:
1. Name some Ukrainian writers.
2. Do you know anything about Roman Ivanychuk?
3. What works by Ivanychuk can you name?
4. Do you like his historical novels? Why?
5. What problems were raised in his novels?
V. Kasiian was a well- known and interesting artist.
He worked in all graphic techniques — wood engraving, copper engraving, lithography and others.
His drawing and water- colours are also well- known.
He was the editor of "Taras Shevchenko: the Artist's Heritage", which contained all of Shevchenko's known works.
Since 1927 Kasiian's numerous artistic works were displayed at exhibitions.
V. Kasiian worked as a painter and book designer.
He was one of the founders of the Association of Independent Ukrainian Artists.
• Українські художники
• Василь Касіян
В. Касіян був добре відомим і цікавим художником.
Він працював у всіх видах графіки — різьблення по дереву, карбування, літографія й інші.
Також добре відомі його малюнки й акварелі.
Він був редактором книги «Тарас Шевченко: спадщина художника», що містила усі відомі твори Шевченка.
З 1927 року численні роботи Касіяна показувалися на багатьох виставках.
В. Касіян працював художником і оформлювачем книг.
Він був одним із засновників Асоціації незалежних художників України.
He also edited his journal "Mystetstvo" and organised arts exhibitions.
After his immigration to the USA he helped to found the Ukrainian Artists' Association.
Since 1990 he has painted over 50 churches in North America and Europe.
His wall paintings and iconostases combine neo-Byzantine and modernist styles.
Він також був художнім редактором журналу «Мистецтво» і організовував художні виставки.
Після еміграції в США він допоміг там заснувати Асоціацію українських художників.
З 1990 року він розписав близько 50 церков у Північній Америці і Європі.
Його фрески й іконостаси по'єдну-ють у собі неовізантійський і модерністський стилі.
Vocabulary:
graphic ['grafik] — графічний art exhibition ['a:t 'eksi'bifn] —