Уявляється, що визначення вини юридичної особи слід виводити саме через зв'язок між діями фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи, і протиправними діями власне юридичної особи. При цьому, оскільки вина - це суб'єктивна категорія, у визначенні вини юридичної особи повинна бути присутня суб'єктивна оцінка цього зв'язку. Для визначення вини юридичної особи як суб'єктивної характеристики переважне значення матиме не оцінка фізичною особою, яка входить до складу юридичної особи, власних дій, а оцінка того, яким чином її дії впливають на дії саме юридичної особи, і оцінка характеру цих дій. У кінцевому підсумку від волі зазначеної фізичної особи залежить, буде вчинене правопорушення юридичною особою чи ні. Цей зв'язок є, мабуть, єдиною ланкою, що пов'язує суб'єктивні характеристики фізичної особи з суб'єктивними характеристиками юридичної особи не ототожнюючи їх. Здатність фізичної особи до усвідомлення характеру згаданого зв'язку і робить юридичну особу дієздатною, а відтак і дсліктоздатною.
Отже, вина юридичної особи може бути визначена як психічне ставлення фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи, до зв 'язку між їх діями (бездіяльністю) і протиправними діями власне юридичної особи. Ставлення фізичної особи до зв'язку між її діями і протиправними діями юридичної особи може проявлятися в двох формах:
• фізична особа усвідомлює, що її дії (бездіяльність) призведуть до вчинення юридичною особою протиправного діяння, і вчиняє такі дії (продовжує бездіяльність);
• фізична особа hs; усвідомлює, що її дії (бездіяльність) призведуть до вчинення юридичною особою протиправного діяння, хоча повинна усвідомлювати це, і вчиняє такі дії (продовжує бездіяльність).
Розглядаючи зміст вини юридичних осіб з урахуванням практичної потреби в її оцінці, можна виділити декілька рівнів, відповіді на питання яких дадуть уявлення про нього, а саме:
1) чи вчинена протиправна дія саме цією юридичною особою;
2) чи є протиправна дія юридичної особи наслідком дій фізичних осіб, що входять до її складу;
Д.М. Лук'янець 555
3) дії якої конкретної особи потягли за собою вчинення протиправного діяння юридичною особою;
4) чи усвідомлювала або чи повинна була усвідомлювати зазначена особа, що її дії потягнуть за собою протиправні дії юридичної особи.
Перші три рівні відображають об'єктивний аспект вини юридичної особи, і лише останній - суб'єктивний. Очевидно, що законодавець при встановленні адміністративної відповідальності враховує або тільки об'єктивний аспект вини, або і об'єктивний, і суб'єктивний. З урахуванням цього можна дещо уточнити поняття винних дій для юридичної особи: протиправні дії вважаються вчиненими юридичною особою винно, якщо вони є наслідком свідомих дій (бездіяльності) фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи.
Аналіз положень законодавчих актів, що встановлюють адміністративну відповідальність юридичних осіб, дає можливість зробити висновок, що за рівнем дослідження вини юридичних осіб та особливостями об'єктивної сторони можна виділити декілька різновидів адміністративних правопорушень юридичних осіб. Зокрема, розглянемо такі різновиди.
О Об'єктивно винне діяння. Багатьма законами України передбачається адміністративна відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб за діяння, які не можуть не бути наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи. Так, наприклад, статтями 22-26 Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" встановлена відповідальність юридичних осіб за:
• незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозиолу спеціально уповноваженого органу України;
• незабезпечення установок чи інших споруд, що знаходяться у виключній (морській) економічній зо:ні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримання цих засобів у належному стані чи порушення правил ліквідації тих споруд, експлуатацію яких остаточно припинено;
• незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України;
• незаконне проведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень;
• незаконне забруднення будь-яким способом морського середо-
556
РОЗДІЛ XII • ГЛАВА 4
вища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдавати шкоду або створити перешкоди для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища. Очевидним є той факт, що зазначені діяння не можуть відбуватись поза людською свідомістю і волею. При притягненні до відповідальності за ці правопорушення про наявність вини юридичної особи свідчить уже сам факт вчинення діяння, причому досить взяти до уваги лише перший рівень об'єктивного аспекту вини. Подальше ж визначення конкретних осіб, чиї дії потягнули за собою протиправні дії юридичної особи, та встановлення характеру їх психічного ставлення до зв'язку між їх діями та протиправними діями юридичної особи є недоцільними, оскільки ця інформація буде вже зайвою і ніяким чином ніг вплине на хараісгер стягнення. Це дає змогу зробити висновок, що в подібних випадках існує такий різновид адміністративного правопорушення, як об'єктивно винне діяння.
Як відомо, основними формами реалізації норм права є додержання норм права, виконання норм права та використання норм права. Кожній формі реалізації норм права можна поставити у відповідність певну форму протиправної поведінки. Для додержання норм права це буде порушенням встановленої нормами права заборони і воно матиме вираження в активних діях суб'єкта. Для виконання норм права, навпаки, протиправна поведінка буде мати вираження у невиконанні зобов'язуючого припису правової норми, тобто у пасивній поведінці.
Аналіз наведених вище норм Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" дає можливість зробити висновок про те, що всі вони містять заборону здійснення певних дій: незаконної розвідки чи розробки природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництва установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки, незаконного видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, незаконного ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень тош;о. При цьому очевидно, що зазначені порушення можуть бути виключно наслідком гкгивних свідомих дій фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи.
Таким чином, об 'єктивно винне діяння як різновид адміністративного правопорушення, має місце, якщо протиправне діяння полягає в активних діях, які порушують встановлені законодавством забо-
Д.М. Лук 'янець 557
рони. Якщо ж протиправне діяння полягає у невиконанні встановленого законом обов'язку, то для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи необхідно встановити, чи є це діяння наслідком свідомих дій фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи, *ж воно є наслідком подій, що не залежали від волі і свідомості зазначених фізичних осіб. Тобто у даному випадку потрібно оцінювати об 'єктивний аспект вини глибше, на другому рівні.
О Складне правопорушення. Визначення вини юридичної особи у повному обсязі (і в об'ективжнлу, і в суб'єктивному аспектах) проводиться у тих випадках, коли учасниками відносин адміністративної відповідальності виступають одночасно і як юредична особа і як фізична особа, що входить до її складу. Зокрема, це стосується випадків, коли за одне адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності притягуються! одночасно і юридична особа і її посадова особа.
Розглянемо дещо уважніше елементи складу правопорушення, передбаченого Законом України "Про захист економічної конкуренції" і ст. 166і КпАП України, яке полягає у встановленні монопольно високих цін.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 166і КпАП, є керівник підприємства (об'єднання, господарського товариства), тобто особа, наділена правом діяти від імені юридичної особи, якою є підприємство. Монопольно високі ціни можна вважати встановленими тільки тоді, коли така дія має відповідне юридичне оформлення. Юридичне оформлене рішення повинно виходити від юридичної особи, оскільки стороною цивільно-правових угод, суттєвою умовою яких є ціна (договір поставки, договір купівлі-продажу тощо), виступає саме юридична особа, а не її посадова особа. Якщо рішення про встановлення монопольно високих цін прийняте керівником, але не набуло юридичного вираження, склад правопорушення буде відсутній в обох випадках.
Таким чином, об'єктивна сторона цього протиправного діяння для керівника буде містити в собі дві необхідні ознаки: дії власне керівника і дії юридичної особи зі встановлення монопольно високих цін. У цьому випадку дії юридичної особи є наслідком протиправних дій керівника, і тут матиме місце адагіністративне правопорушення з матеріальним складом.
Водночас об'єктивна сторона правопорушення юридичної особи складатиметься тільки з дії власне юридичної особи, що має вираження у встановленні монопольно високих цін юридичною особою. Але оскільки дії юридичної особи неможливі без дій її посадових осіб, дії