ДМ. Лук'янецъ 535
відсутність або несправність приладів ніяк не можуть бути дією чи бездіяльністю і за своі'м змістом це є протиправним станом. Статтею 103 КпАП передбачена відповідальність за непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства, установи й організації резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива. Очевидним є те, що непідготовленість не є ні дією, ні бездіяльністю, це також є протиправним станом. Статтею 1642 КпАП поряд з діями, за які передбачена адміністративна відповідальність, має місце і протиправний стан, який виражається у відсутності бухгалтерського обліку, хоча деякі автори вважають це продовжуваним правопорушенням20.
Як відомо, загальним об'єктом правопорушення є ті суспільні відносини, яким правопорушенням завдається шкода. У випадках, що розглядаються, протиправний стан згадає шкоди суспільним відносинам певного типу тим, що він створює умови вчинення різноманітних правопорушень. Саме в цьому полягає суспільна шкідливість протиправного стану.
Пунктом 20 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 p., передбачено обов'язок працівників господарюючого суб'єкта, що здійснює продаж товарів, надати покупцю інформацію про товари в обсязі, передбаченому законодавством. Статтею 3 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг). Відсутність такої інформації створює протиправний стан, тобто створює умови для ненадання покупцеві належної інформації і тим самим порушення його суб'єктивного права.
Оскільки протиправний стан створює умови для вчинення різноманітних правопорушень, мета адміністративної відповідальності за протиправний стан полягає у тому, щоб змусити суб'єкта підприємницької діяльності вжити заходів щодо ліквідації таких умов. Тобто адміністративне стягнення в даному віиіадку виконує функцію адміністративного попередження правопорушень.
Оскільки протиправний стан не є дією і не є бездіяльністю, об'єктивна сторона протиправного стану матиме деіцо інший зміст. Об'єктивна сторона протиправного стану показує, в чому він має зовнішнє вираження, тобто які фактичні обставини утворюють протиправний стан.
536
РОЗДІЛ XII • ГЛАВА 2
Так, наприклад п. 17 Правил продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27.05.96 р. №294, встановлено, що при продажу товарів вітчизняного та іноземного виробництва господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити надання покупцям доступної та достовірної інформації про товари державною чи іншою мовою відповідно до Закону УРСР "Про мови в Українській РСР", яка повинна містити:
назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;
перелік основних споживчих властивостей товару;
ціну та умови придбання товару;
дату виготовлення;
гарантійні зобов'язання виробника;
правила та умови ефективного використання товарів;
термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
найменування та адресу виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування;
дані про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації).
Відсутність інформації, що належить хоча б до одного пункту зазначеного переліку, становитиме об'єктивну сторону порушення у вигляді протиправного стану, відповідальність за яке передбачена в абзаці восьмому ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Суб'єктом протиправного стану буде фізична або юридична особа, в господарстві якої виник і має місце цей протиправний стан. Господарство при цьому можна визначити як територію, на якій суб'єкт підприємництва здійснює свою діяльність, а також розташовані'на цієї території засоби виробництва, майно тощо.
Певні труднощі виникають з визначенням суб'єктивної сторони протиправного стану. Уявляється, що суб'єктивна сторона повинна характеризувати відношення суб'єкта до існуючого в його господарстві протиправного стану й усвідомлення того, що цей стан створює умови для вчинення правопорушень.
З точки зору оцінки суб'єктом протиправного стану, що виник у його господарстві, можна виділити декілька ситуацій.
1. Активне усвідомлення, яке має місце, коли суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа або посадова особа, що входить до складу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, усві-
Д.М. Лук 'янецъ 537
домлює наявність протиправного стану і те, що він створює умови для вчинення правопорушень і вживає заходів щодо ліквідації цього стану.
2. Пасивне усвідомлення, яке має місце, коли суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа або посадова особа, що входить до складу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, усвідомлює наявність протиправного стану і те, що він створює умови для вчинення правопорушень і не вживає заходів щодо ліквідації цього стану.
3. Коли суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа або посадова особа, що входить до складу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, не усвідомлює наявності протиправного стану і те, що він створює умови для вчинення правопорушень, але повинен усвідомлювати це.
При вирішенні питання про притягнення суб'єкта підприємницької діяльності за протиправний стан, безумовно, необхідно оцінювати його ставлення до цього протиправного стану. Якщо має місце активне усвідомлення, то це повинно бути підставою для звільнення від відповідальності.
Підсумовуючи викладене, протиправний стан як підставу адміністративної відповідальності можна визначити таким чином: протиправний стан - це передбачена законом сукупність фактичних обставин, які створюють умови для вчинення правопорушення і за наявності яких передбачена адміністративна відповідальність.
Коло осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за протиправний стан, на цей час обмежується суб'єктами підприємницької діяльності (Закони України "Про захист прав споживачів", "Про оподаткування прибутку підприємств") та посадовими особами (статті 102, 103, 1642 КпАП). Очевидно, що це коло є достатнім, але при його визначенні необхідно віазати на характер зв'язку між цими особами і власне протиправним станом. Визначити, що це повинні бути винні особи, не можна, оскільки класичне поняття вини для протиправного стану не підходить. Навіть якщо протиправний стан виник внаслідок стихійного лиха, а не дій або бездіяльності конкретних осіб, його протиправність і суспільна шкідливість від цього не зникають.
У випадках, коли суб'єктом адміністративної відповідальності за протиправний стан є суб 'єкт підприємницької діяльності, зв'язок між суб'єктом і станом виражається в тому, що ст;ш повинен мати місце в господарстві саме цього суб'єкта підприємницької діяльності. Господарська діяльність будь-якого суб'єкта має вираження не тільки у зовнішніх діях, а й у діяльності всередині самого суб'єкта, і він несе відповідальність і за цю діяльність. Зокрема, у ст. 21 Закону України
538 РОЗДІЛ XII • ГЛАВА 2
"Про підприємства" зазначено, що за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством.
Якщо ж суб'єктом адміністративної відповідальності за протиправний стан виступає посадова особа, то зазначений зв'язок виражається через його обов'язки щодо забезпечення організаційно-розпорядчої, господарської та інших видів діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів.
П Цивільне правопорушення як підстава адміністративної відповідальності. Ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", поряд з іншими порушеннями, передбачена відповідальність господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, у тому числі громадян-підприємців за порушення умов договору між споживачем і продавцем (виконавцем) на виконання роботи, надання послуги у розмірі ста відсотків вартості роботи, послуги. З визначення адміністративного правопорушення, наведеного у ст. 9 КпАП випливає, що об'єктом правопорушення виступають державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян та встановлений порядок управлінвл. Очевидним є те, що об'єкт зазначеного вище порушення не стосується державного або громадського порядку, власності або встановленого порядку управління. Залишаються лише права і свободи громадян. Статтею 42 Конституції України встановлено, що держава .захищає права споживачів. Оскільки ця стаття міститься в розділі Конституції, який має назву "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", логічним буде твердження, що права споживачів належать до прав громадянина.
Права споживачів закріплені у ст. З Закону України "Про захист прав споживачів" і до них, зокрема, належать:
право на державний захист своїх прав;
право на гарантований рівень споживання;