558 РОЗДІЛ XII • ГЛАВА 4
керівника, що є складовою частиною об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 166і КпАП, будуть також і складовою частиною правопорушення юридичної особи, передбаченого п. 1 частини другої ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас, оскільки керівник діє від імені юридичної особи, то об'єктивна сторона обох правопорушень збігається.
Оскільки об'єктивна сторона правопорушення посадової особи не може існувати окремо від об'єктивної сторони правопорушення юридичної особи і навпаки, такі правопорушення можна розглядати як єдине ціле і вважати складним правопорушенням.
Отже, складне правопорушення має місце, коли об'єктивна сторона правопорушення юридичної особи, за яке передбачена адміністративна відповідальність, є необхідною ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення його посадової особи і навпаки.
Оскільки об'єктивна сторона адміністративного правопорушення посадової особи включає і власні дії і їх наслідки у вигляді протиправних дій юридичної особи, а також причинний зв'язок між ними, то при визначенні суб'єктивної сторони цього правопорушення необхідно оцінювати як психічне ставлення посадової особи до власних дій, так і ставлення до їх наслідків, тобто до протиправних дій юридичної особи. Очевидно, що встановлення монопольно високих цін може бути здійснене в:нключно з прямим умислом, тобто посадова особа (керівник) повинна бажати настання наслідків у вигляді вчинення відповідних дій юридичною особою. З огляду на це можна дійти висновку, що посадова особа (керівник) не тільки усвідомлює той факт, що її дії потягнуть за собою вчинення протиправних дій юридичною особою, але й бажає цього. Таким чином, одночасно зі встановленням вини посадової особи (керівника) у формі умислу ми встановили й вину юридичної особи, причому і в об'єктивному, і суб'єктивному аспектах.
Зазначений вид адміністративного правопорушення досить розповсюджений. Так, наприклад, окрім наведеного вище випадку, ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину" передбачено одинадцять складів правопорушень підприємств, установ та організацій у галузі ветеринарної медицини, і водночас ст. 107 КпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення правил з карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог. При цьому об'єктивна сторона правопорушень, передбачених згаданим Законом, збігається з об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 107 КпАП. Аналогічним чином
Д.М. Лук'янецъ 559
збігається об'єктивна сторона правопорушень підприємств, установ та організацій, передбачених ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 42 КпАП для посадових осіб. Така сама ситуація простежусться і щодо ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і ст. 155і КпАП та у багатьох інших випадках.
П Правопорушення з виділеним суб'єктом. Досить поширеними у законодавстві є випадки, коли об'єктивна сторона правопорушення має вираження у протиправних діях суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, а суб'єктом правопорушення виступає посадова особа цього суб'єкта шдприємницьБЮЇ діяльності.
Як приклад, можна навести ст. 170і КпАП, якою передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб за випуск продукції (товарів), реалізацію (обмін) продукції (в тому числі імпортної) виготовлювачем або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадя-нам-споживачам без сертифіката відповідносгі, якщо його наявність передбачена чинним законодавством.
Під реалізацією продукції можна розуміти передачу права власності на вироблену продукцію на підставі таких цивільно-правових договорів, як договір купівлі-продажу або постачання. Якщо продукція виготовляється підприємством, яке, безумовно, є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, то стороною зазначених договорів буде саме воно, тобто реалізацію продукції може здійснювати саме підприємство як юридична особа, а не її посадові особи чи громадянин - власник підприємства. Аналогічним чином випуск продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг будуть здійснюватись саме юридичною особою.
Таким чином, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 170і КпАП, будуть становити дії суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Водночас суб'єктом цього адміністративного правопорушення визнається посадова особа чи громадянин - власник підприємства, тобто суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
У наведеному прикладі утворюється розрив між суб'єктивною та об'єктивною стороною правопорушення. Згідно з вимогами ст. 9 КпАП адміністративне правопорушення - це винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. У ст. 10 КпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, якщо
560
РОЗДІЛ XII • ГЛАВА 4
особа, яка його скоїла, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. У даному випадку посадова особа або громадянин - власник підприємства повинні усвідомлювати протиправний характер саме своїх дій, а не дій суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.
Очевидним є те, що для визнання посадової особи суб'єктом наведеного вище правопорушення: повинен існувати зв'язок між цією посадовою особою і протиправними діями юридичної особи. Єдиним варіантом такого зв'язку може бути лише те, що протиправні дії юридичної особи є наслідком дій її посадової особи. Таким чином, кваліфікуючи такі правопорушення, ми здійснюємо дослідження об'єктивного аспекту вини юридичних осіб у повному обсязі, на всіх трьох рівнях. Тобто, для встановлення суб'єкта цього виду адміністративного правопорушення нам необхідно виділити конкретну посадову особу, чиї дії потягнули за собою вчинення протиправних дій юридичною особою.
Отже, правопорушення з виділеним суб'єктом має місце тоді, коли необхідною ознакою його об'єктивної сторони є протиправні дії юридичної особи, а суб'єктом виступає посадова особа, що діяла від її імені, або така, чиї дії безпосередньо потягли за собою протиправні дії юридичної особи.
Аналогічна ситуація має місце і при застосуванні ст. 164 КпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку зайняття: підприємницькою діяльністю 3, статей 1646, 1647 КпАП, які передбачають відповідальність за демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонструванні фільмів, а також за розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним свідоцтвом на право розповсюдження і демонстрування фільмів тощо.
О Комплексне правопорушення. Статтею 31 Закону України "Про охорону праці" встановлено, що за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Цією ж статтею передбачено, що підприємство сплачує штраф за кожніїй нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховання нещасного вигадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.
ДМ. Лук'янець 561
Це деталізовано Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи й організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17.09.93 №754, а також Інструкцією щодо застосування цього Положення, затвердженою наказом Держнаглядохорон-праці, Мінфіну і Мінекономіки від 25.07.94 №71а. Згідно з п. 3.7 зазначеної Інструкції підприємство зобов'язане сплатити штраф за нещасний випадок на виробництві у десятикратному розмірі (відносно суми, визначеної згідно з п. 3.3-3.5 цієї Інструкції), якщо повноваже-ними на те органами виявлено факт приховз'вання цього нещасного випадку від розслідування та обліку.
Необхідними ознаками об'єктивної сторони цього правопорушення будуть, по-перше, нещасний випадок, що мав місце на виробництві, і по-друге, факт приховування цього нещасного випадку. Крім того, факт приховання нещасного випадку повинен бути виявлений уповноваженими на те органами, і це також: є необхідною ознакою об'єктивної сторони.
Особливістю тут є те, що нещасний випадок і приховання його не мають між собою необхідного причинного зв'язку. Причиною приховання нещасного випадку може бути, наприклад, бажання керівництва підприємства уникнути негативних наслідків, пов'язаних з таким випадком, зокрема відповідальності. Безумовно, певний зв'язок між цими явищами існує, але він має не причинний, а обумовлювальний характер 4.
Схожа ситуація має місце у випадку, передбаченому п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашенім зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Цим пунктом визначено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ять відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше ніж двадцять п'ять відсотків такої суми та не менше ніж десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, згідно з п. 17.2 цієї статті, у разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погасить суму недоплати та штраф у розмірі десять від-