Смекни!
smekni.com

Бухгалтерський облік в галузях економіки (стр. 103 из 194)

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, до& стовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, резуль& татів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Дохідність. Щоб фінансова звітність була зрозумілою, П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” вимагає наявність у ній даних про:

1) підприємство;

2) дату звітності та звітний період;

3) валюту звітності та одиницю її виміру;

4) відповідні показники за звітний період;

5) облікову політику та її зміни;

6) аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

7) консолідацію фінансових звітів;

8) припинення окремих видів діяльності;

9) обмеження щодо володіння активами;

10) участь у спільній діяльності;

11) виявлення помилок та пов’язані з ним коригування;

12) переоцінку статей фінансової звітності;

13) іншу інформацію, розкриття якої передбачено П(С)БО.

Якісними характеристиками фінансової звітності є:

Доречність інформації характеризується її впливом на при& йняття рішень користувачами. Фінансова звітність повинна бути підготовлена у відповідні строки, адже її використовують для оцінки результатів звітного періоду і для прогнозування майбут&

ніх фінансових результатів, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов’язання.

Фінансова звітність подається у встановлені терміни і в разі затримки вона втрачає свою доречність.

Достовірність досягається за відсутністю суттєвих помилок та необ’єктивних (упереджених) суджень. Ступінь достовірності оцінюється аудиторами.

Зіставність— порівняння звітних періодів, різних підпри& ємств.

Під час складання фінансової звітності необхідно збалансову& вати принципи таким чином, щоб досягти якісних характерис& тик фінансової звітності.

Строки і порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому Поста& новою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.

Дія цього Порядку поширюється на всіх об’єктів господарю& вання незалежно від організаційно&правових форм і форми влас& ності. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної і консолідо& ваної) подається не пізніше ніж на 25&й день після закінчення звітного кварталу, а річна — не пізніше 20.02 наступного за звітним роком. У Порядку визначено перелік організаційно&пра& вових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звіт& ність шляхом публікації у періодичних виданнях або розпов& сюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносять:

ВАТ, дочірні товариства, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди і компанії, кредитні спілки, страхові компа& нії тощо.

Відповідно до п. 12 Порядку перед складанням річної фінан& сової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентариза& цію активів і зобов’язань.

Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операцій до складання фінансової звітності може бути поділений на етапи: 1) відображення всіх операцій у первинних документах;

2) аналіз операцій, її визнання та оцінка відповідно до вимог П(С)БО, а також відображення у певних реєстрах бухгалтер& ського обліку;

3) внесення записів за результатами інвентаризації щодо акти& вів та зобов’язань до реєстрів;

4) перенесення даних у головну книгу;

5) закриття рахунків доходів і витрат; 6) складання оборотно&сальдового балансу; 7) складання фінансової звітності.

Елементи фінансової звітності

У П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” фінан& сова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відобра& жає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Елементами фінансової звітності є:

1. Виручка — надходження чистих активів або погашеннязобов’язань підприємства шляхом реалізації товарів або послуг, що становлять основні операції підприємства.

2. Витрати — відтік або використання активів чи виникнен&ня зобов’язань у зв’язку з доставкою товарів чи послуг.

3. Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових інеосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів від інвестицій з власників.

4. Збитки — зменшення чистих активів від випадкових абопобічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.

5. Активи — можливі майбутні економічні вигоди, отриманіпідприємством внаслідок минулих операцій.

6. Зобов’язання — можливі майбутні втрати економічнихвигод внаслідок минулих операцій, включаючи передачу активів або послуг.

7. Капітал власників — остаточні проценти власників післясплати всіх боргів (невипущені акції + нерозподілені прибут& ки).

Також має місце в обліку консолідована звітність (одній ком& панії належить контрольний пакет акцій іншої компанії та їх фінансові звіти зводяться воєдино). Процес зведення фінансових звітів називають консолідацією.

6.2. Бухгалтерський баланс

Призначення балансу та його структура

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відо& бражає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капі& тал. Він складається з активу та пасиву, має розділи.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної пра& вдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підпри& ємства на звітну дату.

Як і будь&яка форма фінансової звітності, Баланс включає заголовок, де вказуються:

• назва підприємства;

• організаційно&правова форма підприємства;

• місцезнаходження;

• назва звіту;

• дата, на яку складається звіт;

• валюта, в якій складено звіт та рівень її тотожності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна ін& формація про економічні ресурси, що ним контролюються, про його фінансову структуру, ліквідність, платоспроможність, а та& кож здатність адаптування при зміні середовища.

Інформація про економічні ресурси є корисною для визначен& ня спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація про структуру капіталу корисна при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках; при ви& значенні майбутніх прибутків і потоків грошових коштів серед власників підприємства та ймовірності залучення фінансів у май& бутньому.

Інформація про ліквідність і платоспроможність є корисною для прогнозування підприємством виконувати свої фінансові зо& бов’язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових кош& тів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов’язань даного періоду, а наявність коштів для своєчасного виконання фінансових зобов’язань свідчить про платоспромож& ність.

Перед складанням Балансу необхідно звірити дані на аналі& тичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахун& ках — звіряються початкові та кінцеві сальдо і обороти за звіт& ний період.

З метою зіставлення фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду — переносять в Баланси з Головної книги, в якій містяться дані поточного пе& ріоду.

Статті Балансу згруповані в розділи — три в Активі Балансу та п’ять у Пасиві Балансу (табл. 6.3).

Таблиця 6.3 Структура Балансу

Актив

Пасив

І. Необоротні активи І. Власний капітал
ІІ. Оборотні активи ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
ІV. Поточні зобов’язання
V. Доходи майбутніх періодів

БАЛАНС

БАЛАНС

Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.

Актив Балансу.

Визначення, оцінка та класифікація активів

Актив Балансу — активи, тобто ресурси, контрольовані під& приємством у результаті минулих подій, використання яких при& зведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Вони мають три форми свого прояву: право володіння, право користування і право розпорядження (останнє не розповсюджу& ється на орендовані основні засоби).

Визначення активів містить поняття:

• виникнення у результаті минулих подій — тобто господарська операція, що забезпечує контроль, вже відбулась (придбання,

виробництво, безоплатне одержання). Але слід зазначити, що надмірно придбані запаси не визнаються активами;

• здійснення контролю підприємством випливає з права управ& ління ресурсами та контролювання майбутньої вигоди, що очікують при використанні ресурсів;

• майбутня економічна вигода — це потенціал, що сприяє над& ходженню, прямо чи непрямо, грошових коштів або їх екві& валентів на підприємство. Цей потенціал може існувати у формі запасів готової продукції та незавершеного виробництва.

Особливості оцінки в Балансі необоротних активів

Перший розділ активу Балансу називається “Необоротні ак& тиви”. Він включає в себе: