Бухгалтерський облік в галузях економіки (стр. 105 из 194)

Подібна справедлива вартість не повинна відрізнятись більш як на 10 % від справедливої вартості іншого активу, що бере участь в обмінній операції.

Якщо при обміні активами первісна оцінка балансової варто& сті одержаного активу дорівнює балансовій вартості переданого активу, то фінансовий результат у такій операції не визначаєть& ся. Якщо при обміні беруть участь гроші, то це значить, що одиниці, якими обмінюються, не є подібними і мають різну спра& ведливу вартість.

Якщо обмінюються неподібними активами, то первісна оцін& ка отриманого активу дорівнює справедливій вартості передано& го активу плюс грошова компенсація. У цій операції буде фінан& совий результат. Наприклад: підприємство “А” має АЗС у м. Ір& пені, балансова вартість 2,5 млн грн, собівартість — 2,7 млн грн. Підприємство “В” має АЗС у м. Бородянці, балансова вартість 2,0 млн грн, справедлива вартість — 2,2 млн грн. Підприємст& во “В” сплатило підприємству “А” 0,5 млн грн готівкою. У цій операції обмін йде неподібними активами, бо вони мають різну справедливу вартість. Так, підприємство “А” у своєму балансі відобразить отриману АЗС м. Бородянка за собівартістю, що до& рівнює 2,2 млн грн + кошти доплати 0,5 млн грн, а також ви& знає прибуток від іншої діяльності, який дорівнює 0,2 млн грн. Підприємство у своєму балансі покаже отриману АЗС м. Ірпінь

за собівартістю, яка дорівнює 2,7 млн грн, що у свою чергу, дорівнює АЗС м. Бородянка (2,2 млн грн) + грошові доплати (0,5 млн грн) і збільшення балансової вартості основних засобів у балансі на 0,7 млн грн, а прибуток від іншої діяльності під& приємства складе 0,2 млн грн (2,7 – 2,0 – 0,5). Отже, фінансовий результат буде у обох підприємств.

Наступні витрати — витрати, пов’язані з проведенням різних видів ремонтів, модернізацією та іншими заходами щодо обслу& говування основних засобів.

Якщо такі витрати з основних засобів приведуть у майбут& ньому до збільшення економічних вигод, то витрати включають& ся у балансову вартість активу.

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством. Це спожи& вання зменшує балансову вартість основних засобів, що відобра& жається шляхом нарахування амортизації.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” амортизація — система& тичний розподіл амортизованої вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання.

Сума, що амортизується, — собівартість активу або інша сума замінює собівартість у фінансовій звітності мінус його ліквіда& ційна вартість.

Ліквідаційна вартість — сума, яку передбачає підприємство одержати в кінці строку корисної експлуатації активу мінус ви& трати з його вибуття.

Строк корисної експлуатації — період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив.

Кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отри& мати від використання активу. Цей термін підприємство визна& чає самостійно, враховуючи очікуване використання, моральний Знос (амортизація), правові та аналогічні обмеження щодо вико& ристання активу.

У П(С)БО 7 “Основні засоби” перелічено такі основні методи амортизації:

• прямолінійний;

• метод зменшення залишкової вартості;

• прискорений;

• кумулятивний;

• виробничий.

1. Прямолінійний метод використовують, коли знають період часу використання об’єкта.

Амортизаційна вартість

Річна сума амортизації =

;

Строк корисної експлуатації

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації =

.

12

2. Зменшення залишкової вартості, де річна сума амортизації дорівнює залишковій вартості об’єкта на початок звітного року річна сума амортизації.

Річна сума амортизації = Залишкова вартість об’єкта ×

× Річну суму амортизації,

де

роківк&сть Ліквідаційна вартість

Річна норма амортизації = 1 – первинна вартість × 100 %

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

3. Прискорення зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вар& тості об’єкта на початок звітного періоду й річної норми аморти& зації.

Річна сума амортизації = Залишкова вартість об’єкта ×

× Річну суму амортизації;

Первісна вартість

Річна норма амортизації =

;

Строк корисної експлуатації × 2

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

4. Кумулятивний метод:

Річна сума амортизації = Амортизаційна вартість ×

× Кумулятивний коефіцієнт;

Кількість років, що залишилась

Кумулятивний до кінця строку експлуатації

коефіцієнт ⁼ Сума років корисного ^;

використання об’єкта

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації =

.

12

5. Виробнича амортизація визначається як добуток фактич& ного місячного обсягу й виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка Амортизаційна вартість

^{амортизації} = Загальний обсяг продукції, який .

підприємство передбачає виробити, використовуючи об’єкт

Методи амортизації мають своє відображення в обліковій по& літиці підприємства і періодично переглядаються. Переоцінивши балансову вартість активу, відповідно змінити суму Зносу (амор& тизація), що визначається за формулою:

Відновлювальна вартість Знос (амортизація)

(справедлива вартість) × (амортизація) до переоцінки

.

Первісна (історична) вартість

Наприклад: історична вартість — 100 грн, справедлива вар& тість — 120 грн, Знос (амортизація) — 30 грн, та Знос (амортизація) = 120 : 100 × 30 = 36; балансова вартість = 120 – 36 = 84; сума дооцінки = 84 – (100 – 30) = 14.

У разі суттєвої відмінності балансової вартості від собівартос& ті підприємство може здійснювати переоцінку активу. У цьому випадку слід переоцінювати балансову вартість кожного об’єкта того класу основних засобів, до якого він відноситься, при цьо&

му: Д&т 10, 11 – К&т 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 3 “Дооцінка активів”.

Якщо перед дооцінкою була уцінка основного засобу, то таке збільшення визнається прибутком, якщо балансова вартість ак& тиву зменшилась у результаті переоцінки, то зменшення визна& ється витратами.

Склад, оцінка та відображення у Балансі оборотних акти вів.

Це другий розділ Балансу, який має вигляд:
Запаси
виробничі запаси	100	20
тварини на вирощуванні і відгодівлі	110	21
незавершене виробництво	120	23
готова продукція	130	26, 27
товари	140	28
Векселі одержані Дебіторська заборгованість за товари, послуги, роботи:	150	34
чиста реалізаційна вартість	160
первісна вартість	161	37, 36
резерв сумнівних боргів Дебіторська заборгованість за розрахунками:	162	39
з бюджетом	170	64
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200	682–683
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції Грошові кошти та їх еквіваленти	220	35
в національній валюті	230	30, 31, 33
в іноземній валюті	240	312, 332
Інші оборотні активи	250
Усього по розділу	2	260

Серед основних засобів, які використовує підприємство, мо& жуть бути власні й орендовані. Відображення в Балансі орендо&

ваних основних засобів як в орендаря, так і в орендодавця зале& жить від виду оренди.

У разі фінансової оренди орендований актив відображається в Балансі орендаря як актив і зобов’язання за справедливою вар& тістю орендованого майна на початок строку оренди або за тепе& рішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних плате& жів, якщо вона менша за його справедливу вартість. До орендо& ваного активу застосовуються ті ж самі методи амортизації, що і до подібних власних основних засобів.

Мінімальні орендні платежі — це платежі орендаря, які ви& плачують протягом оренди.

Непередбачена орендна плата — нефіксована частина оренд& ної плати, що базується на будь&якому іншому факторі (індекс цін, планова ставка %).

У примітках до балансу розкривають інформацію про основні засоби:

• оцінки, які застосовують для визначення балансової вартості кожного класу основних засобів;

• застосування методів амортизації;

• застосування терміну корисної експлуатації та норми аморти& зації;

• валову балансову вартість та суму накопиченого Зносу (амор& тизація) на початок і кінець звітного періоду;

• узгодження балансової вартості з відображенням руху основ& них засобів;

Якщо була переоцінка, то розкривають:

• базу, застосовану для переоцінки;