Зобов’язання— заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Консолідована фінансова звітність— звітність, яка відобра& жає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. (Абзац дванадцятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)
Користувачі звітності— фізичні та юридичні особи, що по& требують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.
Облікова політика— сукупність принципів, методів і проце& дур, які використовуються підприємством для складання та по& дання фінансової звітності.
Примітки до фінансових звітів— сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої пе& редбачено відповідними положеннями (стандартами).
Принцип бухгалтерського обліку— правило, яким слід керу& ватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських опе& рацій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
Розкриття— надання інформації, яка є суттєвою для кори& стувачів фінансової звітності.
Стаття— елемент фінансового звіту, який відповідає кри& теріям, установленим цим Положенням (стандартом).
Суттєва інформація— інформація, відсутність якої може впли& нути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандарта& ми) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства.
Фінансова звітність— бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Мета фінансової звітності
4. Метою складання фінансової звітності є надання користу&вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
5. Порядок надання фінансової звітності користувачам визна&чається чинним законодавством.
6. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби кори&стувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними папе& рами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобо& в’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяль& ності підприємства; інших рішень.
7. Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тихкористувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з ураху& ванням їх конкретних інформаційних потреб.
Склад та елементи фінансової звітності
8. Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фі&нансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.
9. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визнача&ються відповідними положеннями (стандартами).
10. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відпові&дає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибут& тя майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.
11. До фінансової звітності включаються показники діяльностіфілій, представництв, відділень та інших відособлених підрозді& лів підприємства.
У рядках форм фінансової звітності, які не мають показни& ків, ставиться прочерк. (Пункт 11 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)
Звітний період
12. Звітним періодом для складання фінансової звітності єкалендарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
13. Перший звітний період новоствореного підприємства можебути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Якісні характеристики фінансової звітності
14. Інформація, яка надається у фінансових звітах, повиннабути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користу& вачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.
15. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інфор&мацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвер& дити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
16. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація,наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
17. Фінансова звітність повинна надавати можливість користу&вачам порівнювати:
• фінансові звіти підприємства за різні періоди; • фінансові звіти різних підприємств.
Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову полі& тику і її зміни.
Принципи підготовки фінансової звітності
18. Фінансова звітність підприємства формується з дотриман&ням таких принципів: автономності підприємства, за яким кож& не підприємство розглядається як юридична особа, що відокрем& лена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власни& ків не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємст& ва; безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяль& ність триватиме далі; періодичності, що припускає розподіл діяль& ності підприємства на певні періоди часу з метою складання фі& нансової звітності; історичної (фактичної) собівартості, що визна& чає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витра& ти відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвіт& лення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі; послідовності, яка передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фі& нансовій звітності; обачності, згідно з якою методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сут& ності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиного грошо& вого вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Розкриття інформації у фінансовій звітності
19. Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою корис&тувачам, вона повинна містити дані про: підприємство; дату звіт& ності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію за звітний період і аналогічний період попереднього року; (абзац п’ятий пункту 19 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002) облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (лікві& дацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння ак& тивами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку ста& тей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передба& чено відповідними положеннями (стандартами).
20. Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю уфінансовій звітності, включає: назву, організаційно&правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване під& приємство, адресу його офісу); короткий опис основної діяльнос& ті підприємства; назву органу управління, у віданні якого пере& буває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
21. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, за станомна яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандар& том), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у при& мітках до фінансової звітності.
22. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, вякій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бух& галтерський облік, то підприємство повинно розкривати причи& ни цього та методи, що були використані для переведення фі& нансових звітів з однієї валюти в іншу.
23. Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову по&літику шляхом опису:
23.1. Принципів оцінки статей звітності.
23.2. Методів обліку щодо окремих статей звітності.
24. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосе&редньо у фінансових звітах або у примітках до них.
25. У примітках до фінансових звітів слід розкривати:
25.1. Облікову політику підприємства.
25.2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансовихзвітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стан& дартами).