1.6. Виявлення помилок або порушень законодавства, щопризвели до перекручення даних фінансової звітності.
2. Події, які вказують на обставини, що виникли після датибалансу:
2.1. Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства.
2.2. Придбання цілісного майнового комплексу.
2.3. Рішення про припинення операцій, які становлять знач&ну частину основної діяльності підприємства.
2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок по&жежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події.
2.5. Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів.
2.6. Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів.
2.7. Укладення контрактів щодо значних капітальних і фі&нансових інвестицій.
2.8. Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяль&ність підприємства.
2.9. Дивіденди за звітний період оголошені підприємствомпісля дати балансу.
НАКАЗ
№ 92 від 27.04.2000
м. Київ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 травня 2000 р. за № 288/4509
Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”
(Із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)
На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічно& го розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку7 “Основні засоби” (далі — Положення (стандарт) 7), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерст& ві фінансів України, що додається.
2. Установити, що:
2.1. Положення (стандарт) 7 набуває чинності з 1 липня 2000 ро&ку.
2.2. Інші нормативні акти Міністерства фінансів України збухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Поло& женню (стандарту) 7.
3. Визнати таким, що з 1 липня 2000 року втрачає чинність,наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 1997 року № 159 “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку
балансової вартості груп основних фондів”, зареєстрований в Міні& стерстві юстиції України 14 серпня 1997 року за № 310/2114, із змінами і доповненнями.
Заступник міністра В. В. Регурецький
Затверджено
Наказ Міністерства фінансів України
27.04.2000 р. № 92
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
18 травня 2000 р. за № 288/4509
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”
Загальні положення
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основнізасоби” (далі — Положення (стандарт) 7) визначає методологіч& ні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавер& шені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінан& совій звітності. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
2. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприєм&ствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).
3. Положення (стандарт) 7 не поширюється на невідтворюва&ні природні ресурси та операції з основними засобами, особливо& сті обліку яких визначаються іншими положеннями (стандарта& ми) бухгалтерського обліку. (Пункт 3 із змінами, внесеними згі& дно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал&терського обліку, мають таке значення:
Амортизація— систематичний розподіл вартості, яка аморти& зується, необоротних активів протягом строку їх корисного вико& ристання (експлуатації).
Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Група основних засобів— сукупність однотипних за технічни& ми характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Зменшення корисності— втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.
Знос основних засобів— сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання. (Абзац шостий пункту 4 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Ліквідаційна вартість— сума коштів або вартість інших акти& вів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного вико& ристання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Основні засоби— матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально&культурних функцій, очі& куваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об’єкт основних засобів— це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокрем& лений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних пред& метів однакового або різного призначення, що мають для їх об& слуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону& вати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визна& ченню основних засобів, або частина такого активу, що контро& люється підприємством. (Абзац дев’ятий пункту 4 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Подібні об’єкти— об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Первісна вартість— історична (фактична) собівартість необо& ротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартос& ті інших активів, сплачених (переданих), витрачених для прид& бання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість— вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Строк корисного використання (експлуатації)— очікува& ний період часу, протягом якого необоротні активи будуть вико& ристовуватися підприємством або з їх використанням буде виго& товлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Сума очікуваного відшкодування необоротного активу— най& більша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від викорис& тання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вар& тість. (Абзац п’ятнадцятий пункту 4 в редакції Наказу Мініс& терства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи— капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансуван& ня будівництва. (Пункт 4 доповнено абзацом шістнадцятим згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Чиста вартість реалізації необоротного активу— справед& лива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію. (Пункт 4 доповнено абзацом сімнад& цятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від
25.11.2002.)
Визнання та оцінка основних засобів
5. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифі&куються за такими групами:
5.1. Основні засоби.
5.1.1. Земельні ділянки.
5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.
5.1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
5.1.4. Машини та обладнання.
5.1.5. Транспортні засоби.
5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
5.1.7. Робоча і продуктивна худоба.
5.1.8. Багаторічні насадження.
5.1.9. Інші основні засоби.
5.2. Інші необоротні матеріальні активи.
5.2.1. Бібліотечні фонди.
5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.
5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.
5.2.4. Природні ресурси.
5.2.5. Інвентарна тара.
5.2.6. Предмети прокату.
5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи.
5.3. Незавершені капітальні інвестиції; (Пункт 5 доповненопідпунктом 5.3 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)
Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предме& тів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріаль& них активів.
6. Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існуєімовірність того, що підприємство отримає в майбутньому еконо& мічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
7. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на ба&ланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основ& них засобів є об’єкт основних засобів.
8. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається зтаких витрат:
• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядчикам за виконання будівельно&монтажних робіт (без непрямих по& датків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;