2 листопада 1999 р. за № 751/4044
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9
“Запаси”
Загальні положення
1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.
2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під&приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бю& джетних установ).
3. Норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуютьсяна:
3.1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, вклю&чаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними.
3.2. Фінансові активи.
3.3. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сіль&ського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал&терського обліку, мають таке значення: Запаси— активи, які:
• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної гос& подарської діяльності;
• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого про& дажу продукту виробництва;
• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під& приємством.
Чиста вартість реалізації запасів— очікувана ціна реаліза& ції запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очіку& ваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.
Визнання та первісна оцінка запасів
5. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того,що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, по& в’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
6. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених техно& логічних процесів. Незавершене виробництво на підприємст& вах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристи& кам, передбаченим договором або іншим нормативно&право& вим актом;
• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри& мані) та утримуються підприємством з метою подальшого про& дажу;
• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову& ються протягом не більше одного року або нормального опе& раційного циклу, якщо він більше одного року;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Поло& женням (стандартом).
7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменуван&ня або однорідна група (вид).
8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуютьсяна баланс підприємства за первісною вартістю.
9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собі&вартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (про& давцю) за вирахуванням непрямих податків; (Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.) (Абзац третій вилучено на підставі Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000);
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно&заготівельні витрати (затрати на заготівлю запа& сів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно&розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно&заготі& вельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між су& мою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запа& сів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно переда& ні тощо) за звітний місяць. Сума транспортно&заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно&заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відо& бражено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно& заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно&заготівельних витрат на початок звітного міся& ця і транспортно&заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно&заготі& вельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9. (Абзац шостий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Мінфіну № 15 від 28.01.2000; в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000);
• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запа& сів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для вико& ристання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на опла& ту праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власни&ми силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. (Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)
11. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного ка&піталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учас& никами) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)
12. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємствомбезоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)
13. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результа&ті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переда& них запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів переви& щує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і спра& ведливою вартістю переданих запасів включається до складу ви& трат звітного періоду.
Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів. (Абзац другий пункту 13 в редакції Наказу Мінфіну № 15 від 28.01.2000.)
14. Не включаються до первісної вартості запасів, а належатьдо витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встанов& лені):
• понаднормові втрати і нестачі запасів;
• проценти за користування позиками;
• витрати на збут;
• загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосеред& ньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приве& денням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
15. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку незмінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стан& дартом).
Оцінка вибуття запасів
16. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншомувибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
• собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); • нормативних затрат;
• ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосо& вується тільки один із наведених методів.
17. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуютьсядля спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівар& тістю.
18. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться покожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку та& ких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за серед& ньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких за& пасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату опе& рації. (Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфі& ну № 989 від 10.12.2002.)
19. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущен&ні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському об& ліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. (Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)
20. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні,що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерсько& му обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у вироб& ництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю