За участю у спорудженні об’єкта виділяють генпідрядні та субпідрядні будівельномонтажні організації. Генеральний під рядчик несе відповідальність за своєчасне введення потужнос тей та об’єктів, а субпідрядчик виконує окремі види робіт на об’єкті та передає їх генпідрядчику. Взагалі підрядчик — юри дична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує пе редбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовни кові. Стандартом 18 “Будівельні контракти” не розкрито зна чення термінів інших учасників (сторін) підрядного контракту у будівництві.
Положенням про підрядні будівельні контракти від 15 листо пада 1993 р. № 9 до таких учасників віднесено учасників будів ництва, які підписують контракт. При двосторонніх договорах його учасниками виступають замовник і підрядчик. Указаним Положенням передбачено, що замовник — це учасник контрак ту, який визначає умови укладання контракту, приймає роботи та здійснює розрахунки за них з підрядчиком. У ролі замовника, відмічено Положенням, може виступати інвестор або за його до рученням інші фізичні та юридичні особи.
Інвестор як суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про внесення власних, кредитних і залучених майнових та інтелектуальних цінностей, може виступати у ролі вкладни ка, кредитора, а також виконувати функції будьякого учасника інвестиційної діяльності. Так, наприклад, прийнято Постанову Кабінету Міністрів України “Про порядок передачі права на завер шення припинених будівництвом об’єктів житла” від 31.01.2000 № 168. Указаною Постановою передбачено, що замовникомін вестором може виступати юридична особа, місцевий орган вико навчої влади, виконавчий орган рад, фонд підтримки індиві дуального та молодіжного житлового будівництва, які одночасно поєднують функції замовника та інвестора. Не виключено, що таким замовникомінвестором може виступити МЖК. У Поло женні про МЖК “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіж ного житлового будівництва” від 28.10.96 № 1300 передбачено, що МЖК — це підприємство або організація, незалежно від форм власності, які виконують функції замовника та забудовника жит лових будинків.
У галузі будівництва реалізуються капітальні вкладення (ін вестиції) підприємств на відтворення основних засобів. Структу ра інвестицій і класифікація капітальних вкладень наведена від повідно на рис. 2.1 і 2.2.
Будівництво з економічного погляду має певні особливості, які обумовили потребу створення нестандартних облікових про цедур, що визначають роль і завдання обліку у цій галузі:
• унікальність кожного об’єкта будівництва — унікальність виявляється в обліку будівельних процесів (розрахунків з по стачальниками обліком обсягів робіт);
• велика тривалість виробничого циклу — у будівництві спо стерігаються значні обсяги незавершеного будівництва, об’єкти
мають велику собівартість та вартість, період будівництва може тривати кілька звітних періодів. У завдання обліку входить організація постійного контролю за рівнем витрат у неза вершеному будівництві, правильне визначення собівартості продукції, дотримання сум витрат, передбачених кошторисом; • покупець (замовник) часто здійснює періодичні платежі у ме жах загальної контрактної вартості як оплату процесу будів ництва. У завдання обліку входить визначення оцінки ступе ня завершеності будівництва за звітний період;
• територіальна розгалуженість будівельних майданчиків — продукт, об’єкт будівництва розробляють не за місцем розмі щення виробникавиконавця, а на окремій дільниці, вказаній замовником; об’єкти виробництва знаходяться на значній
Рис. 2.2. Структура капітальних вкладень
відстані від апарату управління, що вимагає від бухгалтерсь кої служби посилити контроль за збереженням матеріальних цінностей;
• об’єкти будівництва знаходяться на відкритій місцевості, спо стерігається вплив кліматичних умов, що призводить до знач них витрат. У бухгалтерському обліку потрібно проводити чітке розмежування природних втрат і втрат з вини матеріаль них осіб;
• у будівництві існує велика залежність від суміжників. У за вдання обліку входить контроль за дотриманням строків по стачання матеріалів, виконання суміжних робіт.
Будівництво може здійснюватись трьома способами: господар ським, пiдрядним або змiшаним.
Підприємство, яке здійснює капітальні вкладення і веде їх облік, називається забудовником. Якщо обсяги будівельномон тажних робіт передають для виконання будівельномонтажним організаціям, тоді забудовник виступає в ролі замовника, а буді вельна організація називається підрядчиком.
Об’єктами обліку у забудовника є:
1) кошти, які нагромаджуються для фінансування капіталь них вкладень;
2) затрати на виконання будівельномонтажних робіт.
При господарському способі будівництво здійснюється влас ними силами підприємства (забудовника) без залучення спеціа лізованих підрядних будівельномонтажних організацій. При цьому на підприємстві може створюватися будівельномонтаж ний підрозділ (наприклад, відділ капітального будівництва), який здійснює відповідні будівельні роботи, найчастіше із реконструк ції та розширення підприємства або будівництва невеликих об’єк тів допоміжного призначення.
При підрядному способі будівництво здійснюється підрядни ми будівельними та монтажними організаціями, які мають у своєму розпорядженні будівельні кадри, спеціалізовані машини і устаткування. Здійснення будівництва відбувається за договора ми будівельного підряду, що укладаються між замовником і під рядчиком.
При змішаному способі будівництво здійснюється з викорис танням власних потужностей підприємства із залученням до певної частини робіт підрядних організацій.
У свою чергу ст. 334 Цивільного кодексу України передбаче но, що на виконання робіт, обумовлених договором підряду, складається кошторис. У главі 2 “Будівельної термінології” СН та П 1–2 1980 р. термін “кошторис” визначено як документ, який встановлює на підставі проектних даних вартість будів ництва об’єкта, у тому числі необхідні витрати на виконання окремих видів будівельномонтажних робіт і придбання облад нання, а також інші витрати, пов’язані із здійсненням будів ництва.
Перелік видів інвесторської кошторисної документації та по рядок її складання викладено у першій частині “Правил визна чення вартості будівництва” (ДБН Д1.112000).
П(С)БО 18 “Будівельні контракти” потребує при підписанні будівельного контракту проектної документації на зведення об’єкта будівництва. Але у Положенні немає пояснення термі на “проект”. У словнику іншомовних слів, виданому головною редакцією УРЕ АН УРСР у 1974 р., слово “проект” з латинської мови перекладено як “сукупність документів (розрахунків, крес лень та ін.), необхідних для побудови споруд, виготовлення машин та ін”. Вказана характеристика терміна “проект” відпо відає визначенню терміна “проектна документація” у Положен ні про підрядні контракти у будівництві України від 15.12.93 № 9.
Витрати будівельномонтажних робіт, які виконуються гос подарським способом, забудовник обліковує по кожному об’єкту окремо.
Витрати за будівельним контрактом включають:
1) витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням даного конт ракту (прямі) (Дт субрахунка 231 “Виконання будівельних конт рактів” рахунка 23);
2) загальновиробничі витрати (Дт рахунка 91 “Загальнови робничі витрати”).
До витрат за будівельним контрактом включають витрати за період від дати підписання будівельного контракту до дати завер шення цього контракту, а також витрати, які поніс підрядчик
I
при підписанні будівельного контракту (якщо є вірогідність його підписання та достовірної оцінки таких витрат). Витрати, поне сені при підписанні будівельного контракту, який не підписаний до дати балансу, визнають витратами звітного періоду без вклю чення до витрат за будівельним контрактом у наступних звітних періодах.
До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з виконанням будівельного контракту, належать:
• прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати.
Прямі матеріальні витрати: вартість сировини, матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих виробів і напівфабри катів, допоміжних та інших матеріалів, придбаних у сторонніх організацій та виготовлених у підсобних виробництвах підряд чика, які використані на будівництві об’єкта.
Облік запасів. У будівельних монтажних підприємствах мате ріальними ресурсами виступають виробничі запаси, склад і струк тура яких залежать від характеру робіт, що виконуються. Запаси, згідно з П(С)БО 9 “Запаси” визнаються як “активи, які зберіга ються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подаль шого продажу продукту виробництва, зберігаються для спожи вання під час виробництва продукції, виконання робіт та надан ня послуг, а також управління підприємством”.
Для бухгалтерського обліку запаси включають:
• сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі виро би та інші матеріальні цінності, що призначені для виробни цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслугову вання виробництва й адміністративних потреб;
• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів виробів і незакінчених техно логічних процесів;
• готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продаж, що відповідає технічним та якісним характерис тикам, передбаченим договором або іншим нормативнопра вовим актом;